Типи комп'ютерних мереж

У багатьох школах України комп'ютери, встановлені в комп'ютерному класі, у кабінетах адміністрації, бібліотеці, кінолекційній залі та інших кабінетах, об'єднані в мережу.
У такій мережі є сервер, на якому можуть зберігатися:
- дані про всіх учнів та вчителів школи; розклад уроків, гуртків, факультативів;
- електронні журнали успішності учнів;
- практичні завдання до уроків; мультимедійні уроки; архіви учнівських робіт.
Прикладом мережі, що розташована в кількох спорудах, може бути мережа торго¬вельного підприємства (центральний офіс, магазин, склад). У ній централізовано можна зберігати відомості про товари та їхню вартість, обробляти дані щодо продаж, які надходять з комп'ютерів, встановлених у різних відділах підприємства, вести облік товарів.
Ще одним прикладом регіональної комп'ютерної мережі є Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа УРАН.
Мережа У РАН забезпечує школи, університети та інші заклади освіти, науки й культури України інформаційними послугами, такими як:
• оперативний доступ та обмін даними;
• накопичення даних для проведення наукових досліджень;
• дистанційне навчання;
• функціонування електронних бібліотек та віртуальних лабораторій;
• проведення телеконференцій.
Сьогодні мережа УРАН об'єднує понад 60 науково-дослідницьких та освітніх закладів України.

Централізовані та децентралізовані мережі

У централізованих мережах  виділяється один потужний комп'ютер — виділений сервер, що виконує основні функції з організації роботи мережі (рис. 66). Такі мережі ще називаються „клієнт-виділений сервер”. Усі клієнти отримують доступ до ресурсів мережі через сервер.
На сервері встановлюється спеціальна операційна система (наприклад, 52г). Операційна система дозволяє організувати і контролювати роботу комп'ютерів і користувачів у мережі, надавати кожному користувачеві певні права доступу до ресурсів і даних цієї мережі. Для цього кожен користувач отримує ім”я користувача (логін) та пароль  для входу до мережі.
Прикладами такої мережі можуть бути комп'ютерні мережі банків, корпорацій, вищих навчальних закладів, деяких шкіл м. Києва та інші.
Перевагами централізованих комп'ютерних мереж є висока швидкість обміну дани¬ми і можливість розподіляти права доступу користувачів у них. Але суттєвим недоліком є те, що при виході з ладу сервера вся мережа перестає працювати.
У децентралізованих мережах немає виділеного сервера, будь-який комп'ютер може бути як сервером, так і клієнтом. Такі мережі ще називаються щоранговим . Як клієнт, комп'ютер в одноранговій мережі може здійснювати запит щодо доступу до ресурсів інших комп'ютерів мережі. Як сервер, комп'ютер повинен обробляти запити від інших комп'ютерів мережі та надавати потрібні дані.
В одноранговій мережі всі комп'ютери мають однакові права (ранги) щодо доступу до ресурсів кожного й до периферійних пристроїв. Кожен користувач мережі може на своєму жорсткому диску визначити папки і файли, які він надає для загального користування.
У таких мережах на всі комп'ютери встановлюється операційна система, яка забезпечує їм рівні можливості.
Перевагою одиорангових мереж є працездатність мережі при виході з ладу будь-яко¬го з комп'ютерів, а недоліком — неможливість розподіляти права клієнтів щодо роботи в мережі.
Прикладом такої мережі може бути мережа комп'ютерного класу у більшості шкіл.

Види мереж. Локальна та віддалені

Локальні мережі Локальні мережі створюються, як правило, в одній організації чи в одному приміщенні. Локальна комп’ютерна мережа – це група з кількох комп’ютерів, поєднаних між собою за допомогою кабелів (іноді також телефонних ліній або радіоканалів), які використовуються для передавання інформації між комп’ютерами. Для з’єднання комп’ютерів в локальну мережу необхідне спеціальне обладнання і програмне забезпечення. Можливості локальних мереж: Ø коллективна обробка даних користувачами підключених до мережі комп’ютерів і обмін даними між цими користувачами; Ø спільне користування програмами; Ø спільне користування принтерами, модемами та іншими пристроями. Для об’єднання комп’ютерів в локальну мережу потрібно: Ø вставити в кожен комп’ютер мережовий контроллер, який дозволяє комп’ютеру обмінюватися інформацією. Ø з’єднати комп’ютери кабелями, по яким відбувається передача даних між комп’ютерами. В деяких типах мереж кабелі з’єднують комп’ютери безпосередньо, в інших з’єднання кабелів здійснюється через спеціальні пристрої – концентратори (або хаби), комутатори та ін.
Віддалені ком’пютерні мережі Віддалені комп’ютерні мережі поділяють на регіональні і міжнародні. Регіональні створюються в певних регіонах, наприклад в державі, а міжнародні забезпечують зв’язок вашого комп’ютера з будь-яким комп’ютером світової мережі. Прикладами таких мереж є Relcom (для держав СНД) і Internet (для всього світу). В принципі, і з регіональних комп’ютерних мереж можна виходити в Internet. Зв’язок комп’ютерів у таких мережах забезпечується звичайними телефонними мережами чи спеціально виділеними для цього мережами через спеціальні пристрої, які називають модемами. Модем перетворює сигнали двійкових кодів у звукові сигнали мовного діапазону, і навпаки. Комп’ютери обумовленого району через модеми і лінії зв’язку підмикаються до більш потужного комп’ютера, який називають провайдер (до речі так само називають і фірму, яка забезпечує зв’язок через комп’ютер-провайдер). В Україні зараз функціонує більше ніж 100 провайдерів. Кожному комп’ютеру користувача, який підімкнено до мережі, присвоюють реквізіти (адресу). Провайдери, використовуючи реквізити, забезпечують зв’язок відповідних комп’ютерів користувача. Зв’язок між комп’ютерами різних континентів здійснюється з використанням супутникових каналів зв’язку.

Мережна взаємодія

Мережна взаємодія передбачає віддалений доступ до мережних ресурсів та відбувається за технологією. Залежно від повноважень комп'ютери в мережі розподіляються на сервери та клієнтів.
Клієнт — це комп'ютер користувача, який здійснює запит, сервер - комп'ютер, що обробляє цей запит і відповідає на нього.
Звертаємо вашу увагу: сервером та клієнтом називаються як комп'ютери в мережі, так і програмне забезпечення, що працює на цих комп'ютерах

Загальне поняття про комп’ютерні мережі

Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку.
Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів, здатних обмінюватися між собою повідомленнями через середовище передачі даних.
Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі – аналогові (хвильові). Частота аналогового сигналу – це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу. Аналогові сигнали також використовуються модеми, які двійковий ноль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю – високої частоти.
Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати: · апаратні засоби, що з’єднують комп’ютери із середовищем передачі даних; · мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здіснюється доступ до послуг мережі.
У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розсередження, топологія і застосовані методи комутації. По ступеню розсередження комп’ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні і глобальні.